Адаптація без труднощів — місія здійсненна?

(за матеріалом журналу "Вихователь-методист")

Що впливає на перебіг адаптації дитини

Фізичний розвиток. Фізично розвинена дитина менше втомлюватиметься, ліпше спатиме та їстиме. А це неодмінно впливатиме на її настрій упродовж дня.
Вік. Діти здатні до соціалізації приблизньо з трьох років. До цього часу для них важливіше й корисніше більше спілкуватися з мамою й перебувати в колі рідних.
Уміння грати й взаємодіяти з іншими. Швидше звикають до дитячого садка діти, які вміють гратися на самоті, вигадувати ігри з
різними іграшками та підручними предметами, легко знайомляться та долучаються до гри з однолітками. Боязким та сором’язливим дітям буде складніше.
Наявність навичок самоообслуговування. Дитина, яка звикла до постійної допомоги дорослих, нервуватиме, коли їй доведеться самостійно одягнутися, роздягнутися чи поїсти. Їй доведеться чекати педагога, який фізично не взмозі допомогти всім дітям одночасно. Отже, дитина в багатьох справах пастиме задніх.
Звиклість до розпорядку дня. Якщо дитина не звикла спати вдень, то пережити денний сон в дитячому садку їй буде надзвичайно складно. Проблеми можуть виникнути й з прийомами їжі, якщо вдома дитина їсть зазвичай в інший час

Як підготувати дитину до того, що незабаром їй у дитячий садок

• Розкажіть дитині про дитячий садок, його призначення заздалегідь. При цьому не акцентуйте на тому, що й вона найближчим часом відвідуватиме цей заклад. Це може зарано стривожити дитину.
• Влаштуйте екскурсію до дитячого садка. Прогуляйтеся територією, зайдіть у майбутню групу, познайомтеся з вихователем, помічником вихователя. Покажіть дитині, де діти зберігають речі, іграшки.
• Під час вечірньої прогулянки пройдіть повз дитячий садок. Зверніть увагу дитини на те, що всіх дітей батьки забирають додому — ніхто не залишається там на ніч.
• Пограйте «у дитячий садок» вдома. Візьміть на себе роль вихователя. За допомогою іграшок продемонструйте дитині, які режимні відбувається в дитячому садку, запропонуйте їй розіграти сценку знайомства між дітьми-іграшками. Увечері обов’язково покажіть дитині, як батьки-іграшки забирають своїх дітей додому.
• Забезпечте мотивацію. Розкажіть дитині, що дитячий садок — особливе місце, де вона знайде друзів, дізнається багато цікавого. (Не заманюйте дитину іграшками!) Зауважте, що для дітей відвідувати дитячий садок — така само доросла й відповідальна справа, як
  для батьків ходити на роботу.

Як зробити перші дні дитини в дитячому садку комфортними

У перший день приведіть дитину під час прогулянки та залишайтеся з нею весь час, поки діти гуляють. Спонукайте дитину долучатися до ігор однолітків, але не наполягайте. На другий день приведіть дитину перед прогулянкою, щоб вона певний час побула у груповому приміщенні, разом з іншими дітьми зібралася й вийшла на вулицю. На третій день прийдіть зранку. Якщо дитина почуватиметься добре, залиште її в дитячому садку на одну—дві години. Прислухайтеся до перших вражень дитини.

Протягом першого тижня залишайте дитину в дитячому садку лише на пів дня. Утім, якщо вона виявить ініціативу залишитися довше — підтримайте її. А вже наприкінці другого тижня домовтеся з дитиною, щоб вона залишилася на денний сон. Протягом кількох днів забирайте її одразу після сну. Дитина прокинеться, а ви вже на неї чекаєте

Як діяти, щоб уникнути болісного прощання

• Вигадайте ритуал прощання — послідовність слів і дій, після яких ви маєте піти. Він має бути цікавим, потішним, але спокійним. (Використовуйте такий самий ритуал і вдома, коли кудись ідете, щоб дитина до нього звикла.)
• Відволічіть увагу дитини від майбутнього розставання. Поцікавтеся, куди вона складає свої речі, якими іграшками сьогодні хоче
погратися. Плануючи свої ма- ленькі справи, дитина «забуде» поплакати.
• Прощайтеся спокійно, у жодному разі не показуйте дитині, що вам теж сумно. Якщо дитина вмовляє забрати її додому, не піддавайтеся. Це може звести нанівець увесь процес підготовки.
• Домовтеся з дитиною, коли заберете її — одразу після обіду чи сну. Намагайтеся виконати обіцянку й не зрадити довіру дитини.

Прочитайте вдома з дитиною книжку Одрі Пенн «Поцілунок у долоньці». У ній ідеться про маленького єнота Честера, який також хвилюється через підготовку до дитячого садка. Тож мамана прощання залишала йому на долоньці поцілунок. Коли малюкові було сумно, він міг пригорнути долоньку до щоки й відчути мамине тепло. Скористайтеся цим прийомом, щоб полегшити момент розставання

Пам’ятайте про головне правило адаптації: спокійні батьки — спокійний малюк. Він «зчитує» вашу невпевненість і ще більше засмучується. А тому намагайтеся контролювати свої емоції і демонструвати
рішучість та доброзичливість