^У гору
Get Adobe Flash player

Завдання на новий 2016-2017 навчальний рік

«Забезпечення якісного мовного розвитку шляхом формування національної свідомості та патріотизму через вивчення народного фольклору, сімейних традицій та обрядів»
1.Продовжувати роботу щодо формування національно-патріотичного виховання в грі та різних видах діяльності в основі навчально-виховного процесу дошкільників.
2.Розвивати комунікативно-мовленнєву активність дітей дошкільного віку інтерактивними та ефективними методами мовленнєвої роботи.
3.Впроваджувати інноваційні технології, як засіб оптимізації спільної фізкультурно-оздоровчої роботи ДНЗ і родини.
4.Розвивати сучасні аспекти взаємодії ДНЗ та сім’ї щодо гармонійного розвитку особистості дошкільника.

 Педагогічні  ради

І.Тема: «Шляхи організації навчально – виховного процесу, спрямованого на всебічний розвиток дошкільників»

  1.Аналіз результатів освітньої та методичної роботи за минулий навчальний рік.
2.Завдання педагогічного колективу на 2016 – 2017 навчальний рік.
3.Обговорення та затвердження річного плану на 2016 -2017 навчальний рік.
  4.Ознайомлення з інструкційно – методичними рекомендаціями на 2016 – 2017 навчальний рік.(від 16.06. 2016р №1/9-315)

 ІІ Тема: «Виховання патріотизму в грі та різних видах предметно-перетворювальної діяльності в основі навчально-виховного процесу дошкільників.»

  1.Виконання рішень попереднього засідання педагогічної ради.
  2.Гра – як провідний вид діяльності національно-патріотичного виховання.
  3.Шляхи реалізації мети і завдань патріотичного виховання.(з досвіду)
4.Зміст, форми краєзнавчої роботи.(з досвіду)
  5.Патріотичне виховання дошкільників засобами музичного фольклору. (з досвіду)
  6.Виставка «Моя вишиванка»

 

 
    ІІІ. Тема: «Шляхи оптимізації мовленнєвого розвитку дітей раннього та дошкільного віку.»
  1.Виконнаня рішень попередньої педагогічної ради.
  2.Аналіз стану з мовленнєвого розвитку дітей в дошкільному закладі (результати тематичної перевірки)
  3.Особливості формування мовленнєвої компетенції з дітьми раннього віку.(з досвіду роботи)
4.Розвиток мовлення засобами художньої літератури. (з досвіду роботи)
5.Використання методу наочного моделювання. (з досвіду роботи)
  6.Дидактична гра, як засіб мовленнєвого розвитку дошкільників.(презентація)

 

 ІV. Тема: «Сучасні аспекти взаємодії ДНЗ та сім’ї щодо гармонійного розвитку особистості дошкільника.»
1.Виконання рішень попереднього засідання педагогічної ради.
  2.Батьки в ДНЗ споживачі, гості чи однодумці.
3.Сучасні форми співпраці з батьками.
  4.Організація роботи з батьками в групах раннього віку. (з досвіду роботи)
5.Забезпечення наступності в реалізації навчально – виховних завдань між дошкільним закладом і сім’єю. (з досвіду роботи)
6.Презентація газети «Маленька сім’я – великої родини»
  7.Стан готовності до літного періоду
  8.Визначення пріоритетних завдань роботи ДНЗ на наступний навчальний рік.

Ботвіновська О.В., завідувач ДНЗ 

Тема: "Інноваційна модель дошкільного навчального закладу №11 "Теремок" Школи сприяння здоров'ю"

Анотація: в посібнику розкрито питання:
    - впровадження інноваційних технологій в освітньо-виховний процес;
    - вдосконалення педагогічної майстерності педагогів;
    - посилення ролі комплексного психолого-медико-педагогічного супроводу всіх суб'єктв освітнього процесу;
створення сприятливого здоров'язбережувального середовища в дошкільному закладі для формування фізичної досконалості дітей;
    - формування у дітей основ безпечної поведінки та здорового способу життя;
    - залучення сім'ї до освітнього процесу в ДНЗ;
    - проект "Дбаємо про здоров'я змалку".
Цікаву консультацію на черговій педгодині 21.01.13р. для педагогів провела вихователь логопедичної групи  Тамара Василівна Цуркан. її тема досить актуальна:"Цікаві форми роботи з книжкою. Що і як читати малятам дошкільнятам"Мова йде про те, що сьогодні книги втрачають свою популярність, бо і дорослі і діти надають перевагу відпочинку за комп'ютером. Але чим більше книжок людина прочитає саме в ранньому дитинстві, тим розумніша вона буде, коли виросте. Ніщо не розвиває дитячий мозок краще за книгу. Тому так важливо читати дітям якомога більше книжок. Читання книжок - ефективний засіб пізнавального й мовленнєвого розвитку дитини.
      Тамара Василівна підготувала виставку дитячої літераутри для кожної вікової групи, яка повинна бути в куточку книги. Презентувала досвід роботи з дітьми своєї групи (це різноманітні форми - екскурсії до друкарні, дитячої бібілотеки, дитячі книжки-саморобки та інше). Педагоги виявляли зацікавленість, тим більше, що даний матеріал можна використовувати не лише в практиці роботи з дітьми, але й з батьками вихованців. Підтримали пропозицію завідувача О.В.Ботвіновської і надалі впроваджувати такі практичні, дієві форми методичної роботи як презентації.
 Джерелом пізнавального розвитку дитини є навколишній світ і соціальний досвід в їх нерозривній єдності. Дитина в процесі життєдіяльності засвоює соціальний досвід, набуває знань, умінь та навичок. Становлення у дітей образу світу починається завдяки  тим враженням, які вони отримують у перші роки життя. 
          В оновленому Базовому компоненті особливу увагу приділено сенсорному розвитку дитини. Освітня лінія «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі» передбачає: «формування доступних дитині дошкільного віку уявлень, еталонів, що відображають ознаки, властивості та відношення предметів та об`єктів навколишнього світу. Показником сформованості цих уявлень є здатність дитини застосовувати здобуті знання в практичній діяльності (ігровій, трудовій, сенсорно-пізнавальній, математичній), володіння способами пізнання дійсності, розвиток у неї наочно-дієвого, наочно-образного, словесно-логічного мислення. Сенсорно-пізнавальна освітня лінія спрямована на інтеграцію дошкільної освіти, формування у дітей дослідницько-пошукових умінь, елементарних математичних уявлень, цілісної картини світу, компетентної поведінки в різних життєвих ситуаціях.»
       Основа пізнавального розвитку дитини – сенсорний розвиток. Для кожного віку визначені завдання сенсорного виховання, які відповідають рівню розвитку сприймання і водночас сприяють переходу до вищих рівнів.
Головним завданням сенсорного виховання дітей3-4 років є формування у них уявлень про загальноприйняті еталони як засоби пізнання реальних предметів. Дітей цього віку вправляють у називанні еталонних властивостей та у співвіднесенні їх з реальними предметами. Це здійснюється, як правило, у дидактичних іграх і вправах, під час яких діти знайомляться з геометричними фігурами, аналізують колір, форму, розмір, властивості матеріалів. ( Демонстрація фотографій осередків сенсорно-пізнавального простору.)
    Сенсорне виховання дітей 5-6 років передбачає формування в них перцептивних дій, спрямованих на розв`язання складних пізнавальних завдань, а саме: аналіз форми предметів за допомогою кількох різних зразків; визначення можливості переміщення предметів у просторі; оцінка їх пропорцій; виконання узагальнення, класифікації, порівняння і зіставлення.
      Загальними критеріями оцінювання пізнавального розвитку дитини є: 
- оволодіння операціями класифікації, серіації, порівняння, співвідношення «частина – ціле», елементарними понятійними узагальненнями, тобто здатність –
- виділяти і порівнювати ознаки різних предметів і явищ;
- підбирати предмети за кольором, розміром;
- розкладати предмети у порядку наростання чи згасання ознаки;
- об`єднувати предмети у групи, орієнтуючись на виділену істотну ознаку;
- свідомо вживати узагальнені слова-означення;
здатність планувати свої дії і регулювати процес їх виконання –
- здатність прийняти пізнавальне завдання;
- уміння аналізувати зразок, виділяти істотні елементи, принципи побудови та керуватися ними у процесі виконання завдання;
- уміння планувати свої дії, користуючись інструкцією дорослого;
- ступінь самостійності при виконанні завдання.
оволодіння узагальненими способами діяльності, що виявляється у здатності створювати оригінальні вироби, конструкції, малюнки, комбінуючи різні матеріали.
здатність реалізувати свій задум, доцільно використовувати різні матеріали, способи дій, виявляти почуття задоволення від власного успіху;
здатність під час спостережень аналізувати і міркувати щодо тих явищ і об`єктів, які сприймаються, будувати гіпотези стосовно усвідомлюваного змісту;
прояв ініціативних дій в умовах регламентованоїта самостійної діяльності, прагнення до експериментування з новим матеріалом з метою пізнання, наявність запитань пізнавального змісту.
         Базова програма «Я у Світі» поділяє пізнавальний розвиток на 2 підрозділи: загальний та логіко-математичний. А рекомендована Міністерством освіти і науки «Програма розвитку дитини дошкільного віку «Українське довкілля» пропонує дещо ширший розподіл підрозділів пізнавального розвитку в різних вікових групах.  
        Велику роль відіграє правильний добір методів і прийомів навчання дітей, розробка і використання різноманітного дидактичного матеріалу. Поєднання словесних, наочних і практичних методів  дає можливість у процесі засвоєння дітьми навчального матеріалу активізувати всі види чуттєвого сприймання й тим самим організувати навчання без їх перевантаження, підтримувати активний пізнавальний інтерес. 
      Організована навчально-пізнавальна діяльність дошкільників – це цілеспрямований двобічний процес, у якому органічно поєднуються безпосередній і опосередкований педагогічний вплив педагога з активністю, самостійністю процесу пізнання дітьми навколишнього світу. 
      Основні форми  організованої навчально - пізнавальної діяльності в ДНЗ:
- заняття різних видів;
- гурткова робота;
- індивідуальна робота у повсякденні;
- організовані дидактичні ігри в повсякденному житті;
- екскурсія в соціальне і природне довкілля, спостереження у повсякденні;
- елементарні досліди, пошукові ситуації у повсякденні.
Основною формою організованої навчально-пізнавальної діяльності, як і раніше, залишається заняття, які проводяться з дітьми  уже з 3-го року життя.
       Найбільш сприятливий час для залучення малюків до організованих занять з огляду на активність дитячого організму на особливості перебігу уваги,  процесів пам`яті і мислення – це період з 9-ї до 11-ї години ранку. З урахуванням конкретної ситуації окремі заняття можна переносити на другу половину дня, щоб не перевантажувати ранкові години та не затримувати вихід дітей на денну прогулянку.
(демонстрація на фліп-чарті)
   Заняття за дидактичними цілями розрізняємо на такі види:
- на повідомлення нової інформації: формування нових знань і умінь;
- на закріплення знань, систематизація накопиченого досвіду;
- змішані – заняття, що поєднують повідомлення нових знань та на закріплення, систематизацію і застосування набутих умінь і навичок;
підсумково-контрольні заняття, які можна проводити періодично в кінці певного часового періоду (кварталу, півріччя, року), або в кінці вивчення з малюками певної теми.
За способом організації дітей заняття бувають:
- фронтальні (що проводяться з усією групою);
- під групові, для яких організовують по 8-15 дітей, розподіляючи групу на 2 підгрупи;
- індивідуально-підгрупові, на яких об`єднують по 4-8 дітей;
- індивідуальні, які проводяться з окремимидітьми або маленькими підгрупами по 2-4 особи;
За специфікою  поєднання і використання методів, прийомів, засобів навчання  виділяємо такі види занять:
- комбіновані
- ігрові
- сюжетно-ігрові
- домінантні
Саме такі види занять застосовуємо у нашому дитсадку.
Copyright © 2014. ДНЗ №11 "Теремок"