Джерелом пізнавального розвитку дитини є навколишній світ і соціальний досвід в їх нерозривній єдності. Дитина в процесі життєдіяльності засвоює соціальний досвід, набуває знань, умінь та навичок. Становлення у дітей образу світу починається завдяки тим враженням, які вони отримують у перші роки життя.
В оновленому Базовому компоненті особливу увагу приділено сенсорному розвитку дитини. Освітня лінія «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі» передбачає: «формування доступних дитині дошкільного віку уявлень, еталонів, що відображають ознаки, властивості та відношення предметів та об`єктів навколишнього світу. Показником сформованості цих уявлень є здатність дитини застосовувати здобуті знання в практичній діяльності (ігровій, трудовій, сенсорно-пізнавальній, математичній), володіння способами пізнання дійсності, розвиток у неї наочно-дієвого, наочно-образного, словесно-логічного мислення. Сенсорно-пізнавальна освітня лінія спрямована на інтеграцію дошкільної освіти, формування у дітей дослідницько-пошукових умінь, елементарних математичних уявлень, цілісної картини світу, компетентної поведінки в різних життєвих ситуаціях.»
Основа пізнавального розвитку дитини – сенсорний розвиток. Для кожного віку визначені завдання сенсорного виховання, які відповідають рівню розвитку сприймання і водночас сприяють переходу до вищих рівнів.
Головним завданням сенсорного виховання дітей3-4 років є формування у них уявлень про загальноприйняті еталони як засоби пізнання реальних предметів. Дітей цього віку вправляють у називанні еталонних властивостей та у співвіднесенні їх з реальними предметами. Це здійснюється, як правило, у дидактичних іграх і вправах, під час яких діти знайомляться з геометричними фігурами, аналізують колір, форму, розмір, властивості матеріалів. ( Демонстрація фотографій осередків сенсорно-пізнавального простору.)
Сенсорне виховання дітей 5-6 років передбачає формування в них перцептивних дій, спрямованих на розв`язання складних пізнавальних завдань, а саме: аналіз форми предметів за допомогою кількох різних зразків; визначення можливості переміщення предметів у просторі; оцінка їх пропорцій; виконання узагальнення, класифікації, порівняння і зіставлення.
Загальними критеріями оцінювання пізнавального розвитку дитини є:
- оволодіння операціями класифікації, серіації, порівняння, співвідношення «частина – ціле», елементарними понятійними узагальненнями, тобто здатність –
- виділяти і порівнювати ознаки різних предметів і явищ;
- підбирати предмети за кольором, розміром;
- розкладати предмети у порядку наростання чи згасання ознаки;
- об`єднувати предмети у групи, орієнтуючись на виділену істотну ознаку;
- свідомо вживати узагальнені слова-означення;
здатність планувати свої дії і регулювати процес їх виконання –
- здатність прийняти пізнавальне завдання;
- уміння аналізувати зразок, виділяти істотні елементи, принципи побудови та керуватися ними у процесі виконання завдання;
- уміння планувати свої дії, користуючись інструкцією дорослого;
- ступінь самостійності при виконанні завдання.
оволодіння узагальненими способами діяльності, що виявляється у здатності створювати оригінальні вироби, конструкції, малюнки, комбінуючи різні матеріали.
здатність реалізувати свій задум, доцільно використовувати різні матеріали, способи дій, виявляти почуття задоволення від власного успіху;
здатність під час спостережень аналізувати і міркувати щодо тих явищ і об`єктів, які сприймаються, будувати гіпотези стосовно усвідомлюваного змісту;
прояв ініціативних дій в умовах регламентованоїта самостійної діяльності, прагнення до експериментування з новим матеріалом з метою пізнання, наявність запитань пізнавального змісту.
Базова програма «Я у Світі» поділяє пізнавальний розвиток на 2 підрозділи: загальний та логіко-математичний. А рекомендована Міністерством освіти і науки «Програма розвитку дитини дошкільного віку «Українське довкілля» пропонує дещо ширший розподіл підрозділів пізнавального розвитку в різних вікових групах.
Велику роль відіграє правильний добір методів і прийомів навчання дітей, розробка і використання різноманітного дидактичного матеріалу. Поєднання словесних, наочних і практичних методів дає можливість у процесі засвоєння дітьми навчального матеріалу активізувати всі види чуттєвого сприймання й тим самим організувати навчання без їх перевантаження, підтримувати активний пізнавальний інтерес.
Організована навчально-пізнавальна діяльність дошкільників – це цілеспрямований двобічний процес, у якому органічно поєднуються безпосередній і опосередкований педагогічний вплив педагога з активністю, самостійністю процесу пізнання дітьми навколишнього світу.
Основні форми організованої навчально - пізнавальної діяльності в ДНЗ:
- заняття різних видів;
- гурткова робота;
- індивідуальна робота у повсякденні;
- організовані дидактичні ігри в повсякденному житті;
- екскурсія в соціальне і природне довкілля, спостереження у повсякденні;
- елементарні досліди, пошукові ситуації у повсякденні.
Основною формою організованої навчально-пізнавальної діяльності, як і раніше, залишається заняття, які проводяться з дітьми уже з 3-го року життя.
Найбільш сприятливий час для залучення малюків до організованих занять з огляду на активність дитячого організму на особливості перебігу уваги, процесів пам`яті і мислення – це період з 9-ї до 11-ї години ранку. З урахуванням конкретної ситуації окремі заняття можна переносити на другу половину дня, щоб не перевантажувати ранкові години та не затримувати вихід дітей на денну прогулянку.
(демонстрація на фліп-чарті)
Заняття за дидактичними цілями розрізняємо на такі види:
- на повідомлення нової інформації: формування нових знань і умінь;
- на закріплення знань, систематизація накопиченого досвіду;
- змішані – заняття, що поєднують повідомлення нових знань та на закріплення, систематизацію і застосування набутих умінь і навичок;
підсумково-контрольні заняття, які можна проводити періодично в кінці певного часового періоду (кварталу, півріччя, року), або в кінці вивчення з малюками певної теми.
За способом організації дітей заняття бувають:
- фронтальні (що проводяться з усією групою);
- під групові, для яких організовують по 8-15 дітей, розподіляючи групу на 2 підгрупи;
- індивідуально-підгрупові, на яких об`єднують по 4-8 дітей;
- індивідуальні, які проводяться з окремимидітьми або маленькими підгрупами по 2-4 особи;
За специфікою поєднання і використання методів, прийомів, засобів навчання виділяємо такі види занять:
- комбіновані
- ігрові
- сюжетно-ігрові
- домінантні
Саме такі види занять застосовуємо у нашому дитсадку.
